Дата народження: 05.02.1961 р.н.

Освіта: Вища. Сумський педагогічний інститут імені А.С.Макаренка.

Спеціальність за дипломом: українська мова та література

Педагогічний стаж: 32 роки

Кваліфікаційна категорія: Спеціаліст вищої категорії

Звання: Методист

Предмети, що викладає:  українська мова та література, образотворче мистецтво

Науково-методична проблема: Формування життєвих компетентностей на уроках української мови та літератури.

Курси підвищення кваліфікації:

1. За спеціальністю вчитель української мови та літератури. Свідоцтво № 020771

Українська література 6 клас.  

Тема: Т.Г.Шевченко. Відомості про перебування поета в Санкт-Петербурзі. «Думка» («Тече вода в синє море…»)

Мета: повторити знання учнів про життя і творчість Т.Шевченка, здобуті в попередніх класах; ознайомити учнів з життям і творчістю поета петербурзького періоду; ознайомити з поезією «Думка»; розвивати поетичну уяву, навички виразного читання ліричних творів; уміння визначати художні засоби, уміння коментувати прочитане й висловлювати своє ставлення до нього; виховувати в учнів почуття патріотизму, любов до поезії, естетичні смаки.

Обладнання: портрет Т.Г.Шевченка, рушник, виставка творів Т. Шевченка, література про поета,  презентація «Т.Шевченко».

Тип уроку: комбінований.

Методи і прийоми: бліц-опитування, взаємоперевірка та взаємооцінка,  випереджувальні завдання, «Мозковий штурм», сенкан, слово вчителя, «словесне малювання», робота в міні-групах.

Очікувані результати: учні знають основні відомості про життя Т.Г.Шевченка в Санкт-Петербурзі; виразно й усвідомлено читають вірш «Думка»; визначають провідний мотив поезії; пояснюють роль художніх засобів; висловлюють свої думки та враження від прочитаного.                              

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

1. Забезпечення емоційної готовності уроку.

Слово вчителя.

   Вона нічого не коштує та багато дає. Вона збагачує тих, хто її отримує, і не робить біднішими тих, хто її дарує… Вона триває мить, а в пам'яті залишається надовго. ЇЇ неможливо купити, позичити або вкрасти, бо вона сама по собі нічого не варта, поки її віддали.

-         Діти, чи зрозуміли ви, про яку емоційну приємну реакцію йдеться? (Посмішка)

Тож розпочнемо урок із посмішки й подаруємо її один одному.

2. На уроці ви маєте показати, що знаєте і вмієте, а зосередитись і побороти хвилювання вам допоможе пам'ятка.

Я – учень.

Я – особистість творча.

Я не боюсь висловлювати свої думки. Помилившись, міркую далі.

ІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Запишіть тему.

-         А яку ж мету й завдання ми поставимо на сьогоднішньому уроці?

Щоб відповісти на це питання, заповніть колонки Знати! Уміти!

Так, ви правильно визначили мету та завдання. Я переконана, що цей урок стане для вас ще одним кроком до пізнання культурного надбання нашого народу, зміцнить любов до поезії Т.Г.Шевченка, яка дивує, захоплює, надихає…

   Нас просто не існує без Шевченка. У цьому вся історія наша, усе буття. Загальновідомо, що Шевченко – це Україна, Україна – це Шевченко, Шевченко для України – це все. Він став національним паролем. Магія шевченківського слова незбагненна. І сьогодні ми продовжимо розмову про Тараса Шевченка. М.Рильський писав: «Шевченко приніс в українську культуру нове слово». І дійсно, сила Шевченківського слова, слова Шевченка - поета, Шевченка – пророка, є могутньою, глибинною та надзвичайно актуальною в наш час.

«Коли б не він, то й люди нас не знали,

   Коли б не він, про нас не чув би світ…»

                                              О.Кобець

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

З творчістю Т.Шевченка ви ознайомилися ще в початкових класах, а також під час проведення шевченківських днів у школі. У проведенні цього уроку мені допоможе група учнів. Їхні повідомлення нагадають вам деякі відомості про поета. Отже, слово надаю їм.

Повідомлення.

1 учень: Шевченко – геніальний український поет, який народився 9 березня 1814 року в селі Моринці, згодом родина переїхала в Кирилівку. Дуже розумний і допитливий хлопчик виростав Тарасик. Ось яка розмова відбулась між ним і його матусею.

Перегляд інсценізації.

Син:  Матусю, а правда, що небо на міцних стовпах тримається?

Матуся:  Так, синочку, правда.

Син:   А чому так багато зірок на небі?

Матуся:   Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає, бачив?

Син:   Бачив, матусю, бачив, матусенько, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно.

Матуся:   Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічечка такої людини світиться ясно, і світло це далеко видно.

Син:   Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світилась найясніше.

Матуся:   Старайся, мій синку…

1 учень: Наслухавшись розповідей про залізні стовпи, які нібито підпирають небо, він загорівся бажанням подивитися на них і пішов їх шукати.

2 учень: Мав Тарас чудову пам'ять. Усе, що почув і побачив, у найтонших деталях зберіг у душі, втілив у творчості. Особливо захоплювали хлопця народні пісні, знав їх без ліку й переймав із першого разу.

3 учень: Дуже рано виявився у Тараса ще один хист – до малювання. Із малечку крейда чи вуглина була для нього неабиякою радістю. Усе ними обмальовував: стіни знадвору і в хаті, лавку, стіл. Якось прийшла сестра Катерина з панщини і не впізнала хати – усе чисто було розмальовано візерунками.

4 учень: У сім'ї Тараса було 6 дітей. Помирає мати, батько одружується вдруге. Проте мачуха зненавиділа дітей і їхнє життя перетворилось на справжнісіньке пекло. Невдовзі помирає і батько. Тепер хлопчина залишився сам як палець. Розповідають, що перед смертю його батько, розділяючи не залишив йому нічого: «Він не буде абияким чоловіком. З нього вийде або щось дуже добре, або велике ледащо. Для нього мый спадок або нічого не значитиме, або нічого не поможе». Справді, так і сталося.

ІУ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.

1.    Слово вчителя.

А зараз послухайте розповідь про перебування Т. Шевченка в Санкт-Петербурзі.

     Восени 1829 року Тарас змушений був надовго покинути Україну: його пан Енгельгардт вирушив до Вільна та Варшави, забравши із собою слуг, у числі яких був козачок Тарас.

     «У обозі гордого аристократа їхав назустріч незнаній долі неслухняний, упертий, неспокійної вдачі п’ятнадцятилітній хлопець, що мав уже за собою небуденне, як на його вік, минуле – запас тяжких досвідів, пережитих образ, страждань і шукань. Був він безправним рабом, що мав чистити чоботи й набивати люльку свого пана, хоча мав уже власний, самотужки вироблений життєвий ідеал – стати малярем-митцем, а душа його жила в світі буйної фантазії, багатому і яскравому, наповненому звуками підслуханих співів природи, реальними образами її живих красот і ідеальними – з народних пісень, кобзарських дум, історичних переказів, житій святих і Давидових псалмів».

      Так писав відомий шевченкознавець А. Зайцев.

     У Варшаві Тарас опанував польську мову. А ще відчув дух гордої непокори поляків російським окупантам, уперше прийшов до думки, «чому й нам, нещасливим кріпакам , не бути такими ж людьми, як і інші вільні стани». У листопаді 1830 року вибухнуло варшавське повстання. Енгельгардт урятувався втечею, а його кріпаки добиралися в Санкт-Петербург «етапом» -

ішли пішки. У Тараса порвався чобіт, і, щоб не відморозити ноги, він часто мусив переміняти чоботи, взуваючи цілий на замерзлу ногу.

    Вісімнадцятий рік свого життя Тарас починав у непривітному, закутому в граніт і оповитому північними туманами Санкт-Петербурзі. Служив козачком, залишаючись у душі непокірним та бунтівним. Але тут йому відкрився й світ мистецтва. Т. Шевченко милується картинами, які прикрашають панські покої, тихцем їх перемальовує. Одного разу він так захопився, що не помітив, приїхали пани. Його налаяли, наказали висікти на стайні різками. Але ця сумна подія мала для Тараса й добрі наслідки: пан помітив незвичайні здібності кріпака до малярства й вирішив зробити з нього домашнього художника. Т. Шевченка віддали в науку до майстра Ширяєва. Почалася важка й нудна робота – розтирати фарби, фарбувати паркани. Та «жадібний» до навчання юнак швидко опанував азами живопису й незабаром перевершив самого майстра. Тепер йому вже доручали розмальовувати Великий театр.

     Світлими петербурзькими ночами юнак ходив до Літнього саду й змальовував античні скульптури. Там він познайомився з художником-земляком І. Сошенком.

      Побачивши одного разу Тараса в Сошенка, Брюллов звернув увагу на не «кріпацьке» обличчя юнака, а почувши про його долю й побачивши малюнки, захотів допомогти обдарованому хлопцеві. Брюллов особисто відвідав Енгельгардта з проханням дати Шевченкові відпускну. Однак самозакоханий дідич не зважив на його прохання й запросив за кріпака 2500 крб. Брюллов повернувся ображений та обурений. Тоді Тарасові друзі (Є.Гребінка,І.Сошенко, К.Брюллов, В.Жуковський та інші) вирішили допомогти йому роздобути гроші для викупу з неволі.

     22 квітня 1838 року Шевченкові вручили відпускну. Сошенко згадував,як у цей день до його помешкання буквально увірвався Тарас, кинувся йому на шию, вигукуючи «Свобода!», «Свобода!». Обидва приятелі розплакалися, як малі діти.

    Ставши вільним, Шевченко не гаяв жодного дня. Захоплено навчався в Академії мистецтв. За роботи , виконані під час навчання, був тричі нагороджений  срібними медалями. У березні 1845 року йому надали офіційне звання вільного художника, хоча задовго до цього він уже працював на рівні професійного майстра.

    Т. Шевченко почав складати вірші в ті світлі ночі, коли ходив до Літнього саду малювати статуї. Ці перші поезії започаткували збірку «Кобзар», яка вийшла 1840 року.

    Отже, Тарас виправдав сподівання своїх друзів: 1845 року закінчив Академію мистецтв та ще й з нагородами. Т. Шевченко малює портрети, картини, робить ілюстрації до своїх віршів.

2.    Бліц-опитування.

1.      Якими талантами володів Тарас?

2.      У кого Тарас навчався основ малярства?

3.      Яку суму запросив пан Енгельгардт за викуп з кріпацтва Т. Шевченка?

4.      Хто допоміг викупити юнака з кріпацтва?

5.      Назвіть дату, коли була підписана відпускна?

6.      У якому навчальному закладі навчався Тарас Шевченко?

7.      Які нагороди мав Тарас?

8.      У якому році було видано «Кобзар» та скільки поезій входило до цієї збірки?

9.      Що було для Тараса Григоровича найціннішим?

10.   Т. Шевченко прославився як хто?

  3.Слово вчителя.

  Перед вами «Кобзар». Сьогодні цю книгу читає весь світ. Вона перекладена багатьма мовами. Ця книга всьому світу розповіла про Україну, її чудову природу, про її знедолений, але нескорений народ.

   Саме до цієї книги входила й поезія «Думка» («Тече вода в синє море…»). Вона була написана 1838 року в С.-Петербурзі. До речі в «Кобзарі» є чотири твори з такою назвою. Як ви думаєте, чому? Щоб відповісти на це питання, створіть асоціативний ланцюжок до слова Думка.

4.      Виразне читання поезії «Думка» вчителем.

5.      Виразне читання поезії «Думка» учнями.

6.      «Словесне малювання». Опишіть зорові картини, що постали у вашій уяві.

7.      Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

-         Визначіть провідний мотив поезії.

-         Визначте тему вірша.

-         Яка основна думка твору?

-         Досить часто у віршах картини , явища природи перегукуються з явищами людського життя. Такий літературний прийом називається паралелізмом. Наведіть приклади паралелізму в даному творі.

-         Чи наявні символи у вірші «Тече вода в синє море…»? Доведіть свою думку.

-         Чи можна стверджувати , що доля козака схожа з долею Т. Шевченка?

8.      Робота в міні-групах.

             І група:

1.      Назвіть види лірики.

2.      Визначіть в поезії «Думка» епітети.

         ІІ група:

1.      Назвіть жанри лірики.

2.      Визначіть у поезії «Думка» мет 

ІІІ група:

1.     Охарактеризуйте образ ліричного героя.

2.     Визначіть у поезії «Думка» фразеологізми, поясніть їх значення.

V. Закріплення знань, умінь і навичок.

Тестові завдання.

1.    До якого міста прийшов Тарас Шевченко взимку?

А До Києва                              Б До Москви

В До Петербурга                     Г До Моринців

2.    Назвіть дату, коли Тараса викупили з кріпацтва?

А 22 квітня 1838 року            Б  28 квітня 1839 року

В 19 травня 1837 року            Г 22 травня 1840 року

3.    Якого року Т.Шевченко був прийнятий до Академії мистецтв?

А 1836                                        Б 1835

В  1838                                       Г  1837

4.    Яке звання отримав Тарас Шевченко в березні 1845 року?

А Академіка                              Б Вільного художника

В Професора                             Г Діяча культури

5.    У якому альманасі вийшов друком вірш «Думка» Т. Шевченка?

А «Кобзар»                               Б «Громада»

В «Ластівка»                             Г «Зоря»

6.    Якого року надрукований вірш «Думка» в збірці «Кобзар»?

А 1857                                        Б 1860

В  1854                                       Г  1856

7.    Що шукав молодий козак у вірші «Думка» Т. Шевченка?

А Дівчину                                 Б  Батьків

В Спокій                                   Г  Долю

8.    Хто говорить до козака в поезії «Думка» Т. Шевченка?

А  Думка                                   Б  Море

В  Мати                                     Г  Зозуля

9.    Що заросло тернами в поезії «Думка» Т. Шевченка?

А  Щастя                                   Б  Доля

В  Домівка                                Г  Шляхи

10.   Хто летів додому в поезії «Думка» Т. Шевченка?

А  Журавлі                                Б Мрії

В  Птахи                                    Г  Думки

11.   Яким епітетом описує Т. Шевченко море в поезії «Думка»?

А  Темне                                   Б  Зелене

В  Червоне                                Г   Синє

12.   Скільки разів був нагороджений медалями Тарас Григорович?

А  4                                             Б  1

В  2                                             Г  3

3.     Слово вчителя.

   Думаю, вас вразила доля Т. Г. Шевченка. Адже він зумів з бідного сироти,  ще й кріпака, стати одним з найвидатніших особистостей ХІХ століття не лише в Україні, а й у Європі.

   А зараз до вашої уваги рубрика « Цікава сторінка », її підготував Ваня Чураєв.

  VI. Підсумок уроку.

        Складіть сенкан  «Шевченко».

  VII. Домашнє завдання.

1.      Вивчити вірш «Думка» («Тече вода в синє море…») Т. Шевченка напам’ять.

2.      Написати есе «Шевченко для мене…»

    Ми працюємо над проектом «Пізнай свій рідний край», метою якого є вивчення духовних скарбів нашого народу. Один з напрямів діяльності має назву «Тарас Шевченко й Сумщина». Ми вже здійснили екскурсійну поїздку на Лебединщину; побували в краєзнавчому музеї і дізналися, що Тарас Григорович у червні 1859року відвідав повітове містечко Лебедин. Місцеве населення влаштувало Шевченку теплу зустріч, піднесли хліб-сіль на дерев‘яній тарелі, яка до цього часу знаходиться в музеї. А на вулиці Першогвардійській,4, знаходиться будинок, у якому перебував кобзар.

    У експозиції музею знаходиться вишитий портрет Т. Шевченка. Правда, ім‘я вишивальниці невідоме. А музейна бібліотека налічує 200 примірників шевченкіани. Там є і захалявна книжечка.

    П‘ять днів гостював поет у лихвинських поміщиків, у подружжя Хрущових. Дуже подобалося Тарасу Григоровичу проводити час у простій хатині садівника. Саме сюди приходили кріпаки та дворові, щоб дізнатися про довгоочікувану волю.

    На Лебединщині Тарас Григорович написав три картини олійними фарбами, акварельний портрет «Подружжя Хрущових», етюд «Дуб». Та два малюнки «У Лихвині».

    Ми також побували і в центральному парку , де встановлений пам‘ятник Тарасу Григоровичу.